Словник синонімів української мови. 2014.
залицяльник — а, ч. Той, хто залицяється до кого небудь. || Охочий залицятися до жінок, упадати коло них … Український тлумачний словник
залицяльник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бабій — я/, ч., розм. 1) Той, хто упадає коло жінок; залицяльник. 2) Про нерішучого, розніженого чоловіка. 3) Женоподібний чоловік … Український тлумачний словник
бахур — а, ч. 1) лайл.Розпусник; залицяльник, полюбовник. 2) зневажл. Позашлюбна дитина; байстрюк. 3) діал. Хлопець; дитина … Український тлумачний словник
закоханець — нця, ч., заст., розм., ірон. Той, хто закохався в кого небудь; залицяльник … Український тлумачний словник
залицяльниця — і. Жін. до залицяльник … Український тлумачний словник
кавалер — а, ч. 1) Чоловік, який розважає жінку в товаристві, супроводить її під час прогулянки тощо. || Той, хто танцює в парі з жінкою. || Залицяльник. 2) розм. Те саме, що парубок. 3) тільки кавале/р. Той, кого нагороджено орденом … Український тлумачний словник
молодятник — а, ч., діал. Залицяльник, джигун … Український тлумачний словник
моргун — а/, ч., розм. 1) Той, хто часто моргає (у 1 знач.). 2) Той, хто залицяється; залицяльник … Український тлумачний словник
селадон — I а, ч., заст. Залицяльник. II а, ч. Вид виробів із сірувато зеленуватим глазуруванням … Український тлумачний словник
